Вітаємо провідних фахівців Мирославу Ватащук і Вікторію Гурзу, доцента Дмитра Господарьова та професорів Марію Байляк і Володимира Лущака з публікацією експериментальної статті у журналі Antioxidants

Кафедра вітає провідних фахівців Мирославу Ватащук і Вікторію Гурзу, доцента Дмитра Господарьова, професора Володимира Лущака та завідувачку кафедри, професорку Марію Байляк з публікацією експериментальної статті «Body-wide glycolytic shift, oxidative stress, and sex-specific effect of caloric restriction in a mouse model of Alzheimer’s disease» (Гліколітичний зсув у всьому організмі, оксидативний стрес та залежний від статі вплив калорійного обмеження у мишачій моделі хвороби Альцгеймера) у журналі Antioxidants (імпакт фактор – 6.6, Q1 у галузях «Біохімія», «Клінічна біохімія», «Молекулярна біологія», «Фізіологія» і «Нутриціологія»). Іншими співавторами статті є завідувач кафедри нейрофізіології Тюбінгенського університету, професор Ольга Гаращук (автор для листування) та постдок цієї кафедри Куанг Пан.

Робота, опублікована в Antioxidants, є першою експериментальною роботою кафедри, присвяченою нейродегенеративним захворюванням. Дослідження було проведене в Інституті фізіології Тюбінгенського університету в рамках багаторічної співпраці з професором Ольгою Гаращук. Візити Мирослави та Вікторії в німецьку лабораторію були профінансовані Німецькою службою академічних обмінів (проєкт “Ukraine digital: Ensuring academic success in times of crisis 2024”, # 57722940), а матеріали для роботи – фондом «Фольксваген» (грант # 90233).

В дослідженні показано, що хвороба Альцгеймера спричинює схожі зміни у низці органів, зокрема мозку, нирках та печінці. Ферментом, активність якого була вища у всіх зазначених органах хворих тварин, виявилась піруваткіназа – ключовий фермент гліколізу. Додатково, хвороба Альцгеймера призводила до збільшення рівня оксидативних пошкоджень у мозку та печінці. Калорійне обмеження – відома терапевтична стратегія – дозволяла повернути зміни низки показників до контрольного рівня, проте, не у всіх органах і по різному, залежно від статі.

Таким чином, дослідження демонструє системний характер хвороби Альцгеймера та вказує на важливість враховування не лише мозку, але й інших органів, а також статевих відмінностей при розробці терапевтичних стратегій.

Ознайомитися з повним текстом статті можна за посиланням:

https://www.mdpi.com/2076-3921/15/2/191